Освітня програма навчально-реабілітаційного центру в с.Ясининичі Рівненської обласної ради розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №607 «Про затвердження державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», Положення про навчально-реабілітаційний центр (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019р. №221), наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 №144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів».
В навчально-реабілітаційному центрі в с.Ясининичі Рівненської обласної ради для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку – інтелектуальні порушення у поєднанні з тяжкими вадами мовлення у 2023-2024 навчальному році будуть функціонувати: дві дошкільні групи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, 5 класів (два 1-і класи, 2-й, 3-й, 4-й) для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та важкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення). В закладі навчаються діти з інтелектуальними порушеннями легкого, помірного та важкого ступенів. Всі вони потребують корекції тяжких порушень мовлення.
Комплексна освітня корекційно-розвивальна робота з вихованцями дошкільних груп направлена на активізацію пізнавальної діяльності, розвиток комунікативних навичок, сенсорних еталонів, загальної і дрібної моторики, корекцію психічних та фізичних вад розвитку.
Основні навпрямки освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку:
- забезпечення права дитини з вадами інтелектуального розвитку на отримання освітніх послуг;
- забезпечення варіативності і різноманітності організаційних форм навчання та виховання і корекційно-розвивальних технологій;
- дотримання наступності між дошкільним і шкільним періодом навчання;
- формування у дітей дошкільного віку з вадами інтелектуального розвитку певних та загальних уявлень про оточуючий світ, розвиток їх пізнавальної і мовленнєвої активності;
- забезпечення матеріально-технічної бази дошкільних груп з урахуванням характеру і структури порушень у розвитку дитини;
- формування механізмів соціальної адаптації дошкільників з особливими освітніми потребами.
Метою початкової освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь, відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.
Освітню програму початкової освіти Ясининицького навчально-реабілітаційного центру розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87, Концепції Нової української школи, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами».
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природо відповідності;
- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- наступності і перспективності навчання;
- взвємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаженнята очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.
СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІДДІЛЕННІ
Освітній процес в дошкільних групах організованоза Програмою розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю (Гриф Міністерства освіти і науки від 12.04.2013 №1/11 - 6940). Програма складається з семи розділів, у яких визначається зміст корекційної роботи з провідних для дошкільного віку видів діяльності: “Розвиток мовлення”, “Формування елементарних математичних уявлень”, “Ігрова дяльність”, “Ознайомлення з навколишнім”, “Сенсорне виховання”, “Фізичне виховання та основи здоров’я”, “Музичне виховання”. В структурі робочого навчального плану освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку вказана тижнева кількість годин з кожного розділу Програми, кількість індивідуальних корекційних занять з вчителем-дефектологом та вчителем-логопедом.
Дошкільні вікові групи являють собою для вихованців закладу соціальний світ у мініатюрі, тут представлені такі види діяльності, як освіта, культура, сфера послуг, громадське харчування про різноманіття людських відносин, розповідають їм про правила та норми життя в суспільстві. Велику роль у вирішенні цих завдань відіграє ознайомлення дошкільнят зсоціумом найближчого оточення. Важливо навчити дитину вільно орієнтуватися там, де вона живе, де знаходиться заклад, виховувати любов і повагу до свого найближчого оточення.
Ознайомлення з навколишніми дітей дошкільного віку формує цілісне сприйняття та уявлення предметів і явищ навколишньої діяльності, яке відображає важливі зв’язки та залежності між об’єктами, а саме: формування знань про навколишню діяльність, необхідних для усвідомлення своєї приналежності до природи і суспільства; формування уявлень про живу і неживу природу; створення елементарної бази для засвоєння різних видів соціального досвіду, морально-правових норм, традицій тощо; корекційний розвиток пізнавальнавальної діяльності; формування навичок самообслуговування.
Недорозвиток мовлення є одним з проявів розумової відсталості у дітей. Серед порушень психофізичного розвитку у дітей вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. Без своєчасних корекційно-розвиавльних заходів відставання в розвитку мовлення таких дітей зростає. Заняття з розвитку мовлення проводяться в ігровій формі, відповідно до індивідуальних особливостей, при поступовому і послідовному ускладненні змісту. При цьому використовуються специфічні ігрові прийоми, спрямовані на мобілізацію уваги і мовної активності дітей. Заняття з даного розділу програми проводяться вчителем-дефектологом у формі підгрупових і індивідуальних занять. Індивідуальна робота планується дефектологом за окремим розкладом і планом з урахуванням встановленого порушення мови, а також загального розвитку конкретної дитини.
Оскільки всі вихованці закладу мають тяжкі порушення мовлення у поєднанні з інтелектуальними порушеннями, завдання з мовленнєвого розвитку психічних процесів ставляться педагогами не лише під час спеціально організованих навчильних, корекційних занять, а і під час проведення різних режимних моментів протягом всього часу перебування дитини в закладі.
У корекційно-педагогічній системі роботи з дітьми, які мають інтелектуальні порушення розвитку,важлива роль належить формуванню елементарних математичних уявлень. Основними завданнями занять по формуванню елементарних математичних уявлень є:
- формування у дітей способів суспільного досвіду (наслідування за зразком, виконання завдань за словесною інструкцією);
- сенсорний розвиток (розвиток вміння сприймати, розрізняти, виділяти за зразком, групувати предмети за певною кількісною ознакою, абстрагуючись від інших властивостей предметів, їх функціонального призначення та розташування, відтворювати за наслідуванням, зразком, словесною інструкцією, зміни розташування предметів у просторі, перетворення множин тощо);
- формування у дітей вміння порівнювати, узагальнювати, встановлювати відповідальність між елементами множин;
- накопичення та засвоєння необхідного запасу, що позначає кількісні та якісні ознаки предметів, кількісні відношення, дії з предметами.
Опанування кількісними уявленнями є ефективним способом корекції недоліків розумового розвитку дошкільників, оскільки процеси лічби, порівняння і перетворення множин передбачають здійснення цілеспрямованих інтелектуальних дій. Саме формування метематичних уявлень сприяє розвитку різних сторін сприймання та мислення, всієї пізнавальної діяльності в цілому.
Сенсорне виховання, як розділ освітньої програми для дошкільників з інтелектуальними порушеннями, впроваджується з метою підвищення ефективності сенсорного розвитку дітей оскільки це є необхідною умовою подальшого їх пізнавального розвитку та основою становлення всіх видів дитячої діяльності. Зміст програми спрямовано на розвиток зорового сприймання, тактильно-рухового сприймання, розвиток сприймання просторових відношень, слухового сприймання, сприймання властивостей предметів на основі розвитку нюху і смаку. Такі заняття проводяться вихователем (фронтально, підгрупами) та вчителам-дефектологом та психологом (індивідуально). Виокремлення сенсорного виховання в окремий розділ освітньої діяльності з дошкільниками, які мають інтелектуальні порушення, сприятиме удосконаленню їх сенсорного розвитку, уваги, пам’яті, наочно-образному мисленню та мовленню.
Фізкультурно-оздоровча робота проводиться щоденно, протягом дня, вона складається з: ранкової гімнастики; занять фізичною культурою; рухливих ігор та ігор спортивного характеру; загартування; фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться тричі на тиждень інструктором з фізичної культури.
Музичне виховання - це спеціально організований педагогічний процес, спрямований на оволодіння дітьми з відхиленнями в інтелектуальному розвитку музичною культурою, розвиток їх музичних здібностей з метою подолання негативних наслідків основного дефекту. Через музичне мистецтво дитина з проблемами в розвитку опановує оточуючу дійсність, яка виражена в музично-художніх образах, пізнає загально-людські цінності, пов’язані з природою, людиною, предметами оточуючого світу, відображених у творах. Корекційно-розвивальна мета занять з музичного мистецтва - здійснення корекції порушень, зумовлених розладами розумової діяльності та супутніми вадами. Заняття з музичного виховання проводяться музичним керівником тричі на тиждень з кожною віковою групою дітей (2 - музичні, 1 - ритміка).
В освітньому процесі дошкільних груп передбачено використання різноманітних форморганізації педагогічного процесу, зокрема заняття, самостійна діяльність, ігри, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги.
Освітня та корекційна діяльність у формі занять планується на першу половину дня, у другій половині дня плануються індивідуальні корекційні заняття із вчителем-логопедом та вчителем-реабілітологом, інструктром з фізичного виховання, практичним психологом, заняття з ігрової діяльності. Передбачене раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, пратично-прикладна).
Тривалість фронтальних занять, враховуючи особливості психофізичного розвитку вихованців, становить:
- середня група - 20 хвилин;
- старша - 25 хвилин.
Перерва між заняттями становить не менше 10 хвилин.
Тривалість занять з фізкультури та музики становить:
- середня - 25 хвилин;
- старша - 30 хвилин.
Фізкультурні та музичні заняття проводяться в першу і другу половину дня (згідно розкладу) з усією групою дітей.
Крім того, вчителями-дефектологами та вчителями логопедами проводяться індивідуальні корекційно розвиткові заняття. Тривалість індивідуальних корекційних занять - 15 хв.
Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, навчальний рік у дошкільних групах розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня. З 01 червня по 31 серпня триває літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій міністерства освіти і науки України.
Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з дошкільниками не проводяться, складає 115 днів. Тому, в дошкільних групах навчально-реабілітаційного центру в 2023-2024 навчальному році канікули триватимуть:
- осінні – 24 жовтня по 27 жовтня (4 дні)
- зимові – 25 грудня по 07 січня (14 днів)
- весняні – 25 березня по 29 березня (5 днів)
- літні - 1 червня по 31 серпня (92 дні)
У період канікул з дітьми дошкільного віку проводиться робота з фізкультурно-оздоровчої і художньо-естетичної діяльності.
ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ
Освітні галузі 1-4 класу (для дітей з інтелектуальними порушеннями помірногота тяжкого ступенів):
Мови і література
Математика
Природознавство
Суспільствознавство
Здоров’я і фізична культура
Мистецтво
Технології
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через і предмет «Формування навичок читання та письма».
Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Формування елементарних математичних уявлень».
Освітні галузі «Природознавство», «Суспільствознавство» реалізується через предмети «Я досліджую світ»», «Соціально-побутове орієнтування».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Освітня галузь «Технології» реалізується через предмет «Предметно-практична діяльність».
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується через предмет «Адаптивна фізична культура».
Повноцінність початкової освіти здобувачів освіти спеціального закладу загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частини навчального плану та корекційно-розвиткових занять.
Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів і реалізується через корекційно-розвиткові заняття: «Ритміка», «Логопедичні заняття», «Психомоторний та сенсорний розвиток», «Альтернативна комунікація».
Для розвитку і подолання порушень мовлення, дихання та голосу, попередження можливих вторинних розладів, навчальним планом передбачені логопедичні заняття (2 +1 год.) у кожному класі.
У роботі з дітьми, які мають інтелектуальні порушення помірного та важкого ступеня, основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є соціальна адаптація, корекція порушень розвитку, загальний фізичний розвиток у відповідності з їх можливостями.
Корекційно-розвиткову роботу проводять спеціалісти закладу: вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичний психолог, вчитель фізичної культури, вчитель ритміки.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізовувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Передумовою у забезпеченні ефективності навчання дитини з ООП є індивідуалізація освітнього процесу з урахуванням її індивідуальних потреб і можливостей, здібностей та інтересів, що забезпечується шляхом розробки ІПР( індивідуальної програми розвитку).
Відповідно до Закону України «Про освіту», ІПР – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини задля визначення конкретних стратегій і підходів до навчання
ІПР розробляється з обов’язковим залученням батьків учня або його законних представників, затверджується керівником закладу освіти і підписується батьками.
ІПР складається впродовж двох тижнів з моменту початку освітнього процесу і переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування, зокрема, коли:
- у дитини виникають труднощі у засвоєнні змісту навчального матеріалу;
- виникає необхідність перейти до нового рівня складності виконання завдань.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У 2023-2024 навчальному році в закладі працюватиме п’ять класів початкової школи: 1-А, 1-Б, 2-ий, 3-ий, 4-ий класи (для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного та важкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення, в яких навчатиметься орієнтовно 32 учні. В закладі навчаються діти з інтелектуальними порушеннями легкого, помірного та важкого ступеня. Всі учні потребують корекції важких вад мовлення.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів - 31 година на тиждень; 2 класу - 32 година на тиждень; 3класу - 33 години на тиждень; 4класу - 33 години на тиждень. Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем, за семестровою системою.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу .
Робочий навчальний план навчально-реабілітаційного центру в с.Ясининичі Рівненської обласної ради на 2023-2024 навчальний рік дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти у 1-4 класах, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти.
На підставі висновку діагностичного обстеження ІРЦ до шкільного відділення закладу зараховуються учні, які мають інтелектуальні порушення легкого, помірного або важкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення. Це дає підставу для використання у 1-4 класах Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 26.07.2018р. №814 ( із змінами у додатки згідно наказу Міністерства освіти і науки від 16.08.2018р. №917, додаток 16). Робочий навчальний план закладу містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для виконання та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріативної складової.
Додаткові години варіативної складової навчального плану використовуються на додаткові години на предмети інваріантної складової та на додаткові години корекційно - розвиткової роботи:
1- А клас, 1- Б клас
1 год. на предмет «Формування навичок читання і письма»,
1 год. на предмет «Формування елементарних математичних уявлень»,
1 год. на предмет «Логопедичні заняття»,
2 год. на предмет «Альтернативна комунікація»;
2 клас
1 год. на предмет «Формування навичок читання і письма»,
1год. на предмет «Формування елементарних математичних уявлень»,
1 год. на предмет «Соціально-побутове орієнтування»,
1 год. на предмет «Логопедичні заняття»,
2 год. на предмет «Альтернативна комунікація»;
3 клас
1 год. на предмет «Формування навичок читання і письма»,
1год. на предмет «Формування елементарних математичних уявлень»,
2 год. на предмет «Соціально-побутове орієнтування»,
1 год. на предмет «Логопедичні заняття»,
2 год. на предмет «Альтернативна комунікація»;
4- клас
1 год. на предмет «Формування навичок читання і письма»,
1год. на предмет «Формування елементарних математичних уявлень»,
2 год. на предмет «Соціально-побутове орієнтування»,
1 год. на предмет «Логопедичні заняття»,
2 год. на предмет «Альтернативна комунікація».
Інваріатна складова навчального плану включає години корекційно-розвиткової роботи, спрямованої на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.
Корекційно-розвиткова робота направлена на формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв’язанням наступних завдань:
Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного і тяжкого ступеня, мети завдань та напрямів такої роботи.
Мета корекційно-розвиткової роботи – формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв’язанням наступних завдань:
Основні напрямки корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.
В освітній роботі з цією категорією дітей важливо приділяти увагу формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.
Корекційна робота для дітей з інтелектуальними порушеннями, які мають розлади аутистичного спектра має на меті – психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень.
Напрями корекційно-розвиткової роботи з даною категорією дітей:
Освітній процес здійснюється за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. На основі навчальної програми предмета вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.
Фактичне виконання навчальних програм фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917 та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи (наказ МОН від 02.09.2020 №1096).
Відповідно до п.3 статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту» освітній процесс в закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1-го вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1-го липня.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
Проведення навчальних екскурсій здійснюється протягом навчального року.
Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
- осінні – 23 жовтня по 29 жовтня ;
- зимові – 23 грудня по 07 січня;
- весняні – 25 березня по 31 березня.
Тривалість канікул протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТІ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування в учнів ключових компетентностей:
1) володіння державною мовою, що передбачає вміння самостійно або за допомогою (в межах мовленнєвих можливостей) висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти, а також усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження);
2) можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальнич можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;
3) математична компетентність, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь і навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;
6) екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку спілкування, можливість безпечного використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальній адаптації та інтеграції в суспільство;
9) громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв; формування навичок культури поведінки в соціумі;
11) основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти, та співпрацювати з дорослими та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювапти причинно-наслідкові зв'язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА
ПРОГРАМОЮ
На підставі висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини до закладу зараховуються дошкільнята та учні, які мають порушення інтелектуального розвитку у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення.
Початкова освіта здобувається, як правило, з семи (вісьми) років. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти на 1-2 роки пізніше однолітків.
Вимоги до дітей з інтелектуальними порушеннями, котрі розпочинають навчання в початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Предметні компетентності для дітей з різним рівнем інтелектуальних порушень мають диференційований характер (для дітей з легким та помірним ступенем). Для дітей з помірним ступенем інтелектуального порушення зміст програми добирається індивідуально, у відповідності до пізнавальних можливостей.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження , розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи пізнавальні здібності та можливості учнів з порушенням інтелектуального розвитку, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань та орієнтовних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Навчальні досягнення учнів 1- 4 класів підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігти їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми, ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях, здібностях.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку/ навчально-методичниц посібник/ авт.: О.В.Чеботарьова, Г.О.Глеч, І.В.Гладченко, С.В.Трикоз, І.В.Бобренко та ін. – К.,ІСП НАПН України, 2020.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організовує у межах уроку і в позаурочний час, індивідуальні корекційні заняття, тощо.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: