Освітні програми

                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

 

                                        Директор Ясининицького НРЦ

                                         __________ Олександр Оксимчук  

                                                                     

                                        Погоджено на засіданні педагогічної                                                 

                                        ради                            

                                           Протокол №___ від ____ серпня 2019 р.

 

 

 

 

 

             Освітня програма

             комунального закладу

 «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр»                                                                           

             Рівненської обласної ради

             на 2019/2020 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

     

 

      Освітня програма КЗ «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради  розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №607 «Про затвердження державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», Положення про навчально-реабілітаційний центр(затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019р. №221),  наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 №144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів».

      В комунальному закладі «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку – інтелектуальні порушення у поєднанні з тяжкими вадами  мовлення  у 2019-2020 навчальному році будуть функціонувати: дві дошкільні групи для дітей з вадами інтелектуального розвитку ( середня та підготовча), 1-й, 2-Б,, 3-й, 4-й класи ( для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та важкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення) та 2-А клас (для дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення).  В закладі навчаються діти з легкою, помірною та важкою розумовою відсталістю. Всі діти потребують корекції тяжких порушень мовлення.

 

      Комплексна освітня корекційно-розвивальна робота з вихованцями дошкільних груп направлена на активізацію пізнавальної діяльності, розвиток комунікативних навичок, сенсорних еталонів, загальної і дрібної моторики, корекцію психічних та фізичних вад розвитку.

       Основні навпрямки освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку:

-забезпечення права дитини з вадами інтелектуального розвитку на отримання освітніх послуг;

-забезпечення варіативності і різноманітності організаційних форм навчання та виховання і  корекційно-розвивальних технологій;

-дотримання наступності між дошкільним і шкільним періодом навчання;

-формування у дітей дошкільного віку з вадами інтелектуального розвитку певних та загальних уявлень про оточуючий світ, розвиток їх пізнавальної і мовленнєвої активності;

-забезпечення матеріально-технічної бази дошкільних груп з урахуванням характеру і структури порушень у розвитку дитини;

-формування механізмів соціальної адаптації дошкільників з особливими освітніми потребами.

   

      Метою початкової освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь, відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи

   Освітню програму початкової освіти  Ясининицького навчально-реабілітаційного центру розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87, Концепції Нової української школи, наказу Міністерства освіти і науки України від  25.06.2018 № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства освіти і науки України від  26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2019р. №917  «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».

 У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

            - дитиноцентрованості і природовідповідності;

- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-  наступності і перспективності навчання;

-  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-  логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

 

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
  • перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
  • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

 

  СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІДДІЛЕННІ

 

       Освітній процес в дошкільних групах організовано за Програмою розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю (Гриф Міністерства освіти і науки України від 12.04.2013 № 1/11 – 6940). Програма складається з семи розділів, у яких визначається зміст корекційної роботи з провідних для дошкільного віку видів діяльності: «Розвиток мовлення», «Формування елементарних математичних уявлень», «Ігрова діяльність», «Ознайомлення з навколишнім», «Сенсорне виховання», «Фізичне виховання та основи здоров’я», «Музичне виховання». В структурі робочого навчального плану освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку вказана тижнева кількість годин з кожного розділу Програми, кількість індивідуальних корекційних  занять з вчителем-дефектологом та вчителем-логопедом.

     Дошкільні вікові групи являють собою для вихованців закладу соціальний світ у мініатюрі, тут представлені такі види діяльності, як освіта, культура, сфера послуг, громадське харчування, медицина, фізкультура і спорт. Тому педагоги формують у дітей уявлення про різноманіття людських відносин, розповідають їм про правила та норми життя в суспільстві. Велику роль у вирішенні цих завдань відіграє ознайомлення дошкільнят з соціумом найближчого оточення. Важливо навчити дитину вільно орієнтуватися там, де вона живе, де знаходиться заклад, виховувати любов і повагу до свого найближчого оточення.

      Ознайомлення з навколишнім дітей дошкільного віку формує цілісне сприйняття та уявлення  предметів і явищ навколишньої дійсності, яке відображає важливі зв’язки та залежності між об’єктами, а саме:формування знань про навколишню дійсність, необхідних для усвідомлення своєї приналежності до природи і суспільства; формування уявлень про живу і неживу природу; створення елементарної бази для засвоєння різних видів соціального досвіду, морально-правових норм, традицій тощо; корекційний розвиток пізнавальної діяльності; формування навичок самообслуговування.

      Недорозвиток мовлення є одним з проявів розумової відсталості у дітей. Серед порушень психофізичного розвитку у дітей вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. Без своєчасних корекційно-розвивальних заходів відставання в розвитку мовлення таких дітей зростає. Заняття з розвитку мовлення проводяться в ігровій формі, відповідно до індивідуальних особливостей , при поступовому і послідовному ускладнені змісту. При цьому використовуються специфічні ігрові прийоми, спрямовані на мобілізацію уваги і мовної активності дітей. Заняття з даного розділу програми проводяться вчителем-дефектологом у формі підгрупових і індивідуальних занять. Індивідуальна робота планується дефектологом за окремим розкладом і планом з урахуванням встановленого порушення мови, а також загального розвитку конкретної дитини.

Оскільки всі вихованці закладу мають тяжкі порушення мовлення у поєднанні з інтелектуальними порушеннями, завдання з  мовленнєвого розвитку та розвитку психічних процесів ставляться педагогами не лише під час спеціально організованих  навчальних, корекційних занять, а і під час проведення різних режимних моментів протягом всього часу перебування дитини в закладі.

У корекційній  системі роботи з дітьми, які мають інтелектуальні порушення розвитку, вважлива роль належить формуванню елементарних математичних уявлень. Основними завданнями занять по формуванню елементарних математичних уявлень є:

- формування у дітей способів суспільного досвіду ( наслідування дій за зразком, виконання завдань за словесною інструкцією);

- сенсорний розвиток (розвиток вміння сприймати, розрізняти, виділяти за зразком, групувати предмети за певною кількісною ознакою, абстрагуючись від інших властивостей предметів, їх функціонального призначення та розташування, відтворювати за наслідуванням, зразком, словесною інструкцією, зміни розташування предметів у просторі, перетворення множин тощо);

- формування у дітей вміння порівнювати, узагальнювати, встановлювати відповідність між елементами множин;

- накопичення та засвоєння необхідного словникового запасу, що позначає кількісні та якісні ознаки предметів, кількісні відношення, дії з предметами.

Опанування кількісними уявленнями є ефективним способом корекції недоліків розумового розвитку дошкільників, оскільки процеси лічби, порівняння і перетворення множин передбачають здійснення цілеспрямованих інтелектуальних дій. Саме формування математичних уявлень сприяє розвитку різних сторін сприймання та мислення, всієї пізнавальної діяльності в цілому.

     Сенсорне виховання, як розділ освітньої програми для дошкільників з інтелектуальними порушеннями, впроваджується з метою підвищення ефективності сенсорного розвитку дітей оскільки це є необхідною умовою подальшого їх пізнавального розвитку та основою становлення всіх видів дитячої діяльності. Зміст програми спрямовано на розвиток зорового сприймання, тактильно-рухового сприймання, розвиток сприймання просторових відношень, слухового сприймання, сприймання властивостей предметів на основі розвитку нюху і смаку. Такі заняття проводяться вихователем (фронтально, підгрупами) та вчителем-дефектологом та психологом (індивідуально). Виокремлення сенсорного виховання в окремий розділ освітньої діяльності з дошкільниками, які мають інтелектуальні порушення, сприятиме удосконаленню їх сенсорного розвитку, уваги, пам’яті, наочно-образному мисленню та мовленню.

     Фізкультурно-оздоровча робота проводиться  щоденно,  протягом дня і складається з:

ранкової гімнастики;

занять фізичною культурою;

рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

загартування; фізкультурних хвилинок під час занять;

фізкультурних пауз між заняттями.

      Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться тричі на тиждень інструктором з фізичної культури. 

       Музичне виховання – це спеціально організований педагогічний процес, спрямований на оволодіння дітьми з відхиленнями в інтелектуальному розвитку музичною культурою, розвиток їх музичних здібностей з метою подолання негативних наслідків основного дефекту. Через музичне мистецтво дитина з проблемами в розвитку опановує оточуючу дійсність, яка виражена в музично-художніх образах, пізнає загальнолюдські цінності, пов’язанні з природою, людиною, предметами оточуючого світу, відображених у творах. Корекційно-розвивальна мета занять з музичного мистецтва – здійснення корекції порушень, зумовлених розладами розумової діяльності та супутніми вадами. Заняття з музичного виховання проводяться музичним керівником тричі на тиждень з кожною віковою групою дітей  (2 - музичні, 1 – ритміка).

      В освітньому процесі дошкільних груп передбачено використання різноманітних форм організації педагогічного процесу, зокрема заняття, самостійна діяльність, ігри, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги.

     Освітня та корекційна діяльність у формі занять планується на першу половину дня, у другій половині дня плануються індивідуальні корекційні заняття із вчителем-логопедом та вчителем-реабілітологом,

 

інструктором з фізичного виховання,  практичним психологом, заняття з ігрової діяльності. Передбачене раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна).

     Тривалість фронтальних занять, враховуючи особливості психофізичного розвитку вихованців, становить:                                    

- середня  група – 20 хвилин;

- підготовча – 25 хвилин.

    Перерва між заняттями становить  не менше 10 хвилин

    Тривалість занять з фізкультури та музики становить:

- середня – 25 хвилин;

- підготовча  – 30 хвилин.

      Фізкультурні та музичні заняття проводяться в першу і другу половину дня ( згідно розкладу) з усією групою дітей.

           Крім того, вчителями – дефектологами та вчителями логопедами проводяться

     індивідуальні корекційно-розвиткові заняття. Тривалість індивідуальних корекційних занять

       – 15 хв.

      Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, навчальний рік у дошкільних групах розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня. З 01 червня по 31 серпня триває літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

      Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з дошкільниками не проводяться, складає 115 днів. Тому, в дошкільних групах навчально-реабілітаційного центру в 2019-2020 навчальному році канікули проводяться:

- осінні з 28 жовтня  до 1 листопада - 5 календарних днів;

- зимові з 31 грудня до 12 січня – 13 календарних днів;

- весняні з 23 березня до 28 – 5 календарних днів;

- літні з 01червня до 31 серпня – 92 календарних дні.

        У період канікул з дітьми дошкільного віку проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-естетична робота.

 

  ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

     

     У 2019-2020 навчальному році в закладі працюватиме п’ять  класів початкової школи:

2-А клас (для учнів з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення), 1-ий, 2-Б, 3-ий та 4-ий класи ( для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного та важкого ступеня в поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення), в яких навчатиметься орієнтовно 37 учнів. В закладі навчаються діти з інтелектуальними порушеннями легкого, помірного та важкого ступеня . Всі учні потребують корекції важких вад мовлення.

      Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 31 година на тиждень; 2-А класу – 32година на тиждень ; 2-Б класу – 32 години на тиждень; 3 класу – 29 годин на тиждень, 4 класу – 29 годин на тиждень. Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем, за семестровою системою.  

     Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому

навчальному  плані закладу (далі – навчальний план).

     Робочий навчальний план комунального закладу «Ясининицький навчально-

реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради на 2019-2020 навчальний рік дає цілісне

уявлення про зміст і структуру рівня освіти у 1-4 класах закладу, встановлює погодинне

співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме

тижневе навантаження здобувачів освіти.

       На підставі висновку діагностичного обстеження ІРЦ до шкільного відділення закладу

зараховуються учні, які мають інтелектуальні порушення легкого, помірного або  важкого

ступеня у поєднанні з тяжкими  порушеннями мовлення. Це дає підставу для використання у

1та 2-Б класах  типової освітньої програми початкової освіти спеціальних загальної

середньої  освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом

Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 №814; у 3 та 4 класах типової освітньої

програми спеціальних закладів середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми

потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  25.06.2018 №693.

   З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення

діяльності за новимДержавним стандартом у 2019/2020 навчальному році, типова освітня програма для 2 класу 

Ясининицького навчально-реабілітаційного центру розроблена на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 02.02.2019 №917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для

учнів 2 класів з порушеннями інтелектуального розвитку».

       Освітню програму Ясининицького навчально-реабілітаційного центру укладено за

 основними освітніми галузями.

 

Освітні галузі 1, 2-А, 2- Б класів:

Мовно-літературна

Математична

Природнича

Соціальна, здоров’язбережувальна   

Громадянська та історична

            Технологічна

            Інформатична

            Мистецька

            Фізкультурна 

 

Освітні галузі 3-4 класів:

Мова і література

Математика

Природознавство

Суспільствознавство

            Здоров'я і фізична культура

Технології

            Мистецтво

 

       Робочий навчальний план закладу містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для виконання та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Години варіативної складової  навчального плану використовуються на додаткові заняття: 1 клас - 1 год. на предмет « Формування навичок читання та письма», 2 год. на предмет «Формування елементарних математичних уявлень», 1год. на предмет «Я досліджую світ», 1 год. на предмет «Соціально-побутове орієнтування»; 2-А клас – 1 год на предмет «Українська мова і літературне читання», 1 год. на предмет «Математика»; 2- Б клас – 1 год. на «Формування навичок читання та письма» , 2 год. на «Формування елементарних математичних уявлень»,

1 год. на предмет «Я досліджую світ», 2 год. на предмет «Соціально-побутове орієнтування»; 3 клас – 1 год. на «Формування навичок читання і письма» та 1 год. на «Формування елементарних математичних уявлень»; 4 клас – 1 год. на «Формування навичок читання і письма» та 1 год. на  «Формування елементарних математичних уявлень». Інваріантна складова навчального плану включає години корекційно-розвиткової роботи, спрямованої на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: 1) формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей; 2) розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення; 3) корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці. Основні напрямки корекційно- розвиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура, ритміка.

З учнями 1, 2-Б, 3 і  4 класу, які мають інтелектуальні порушення помірного та тяжкого ступенів, корекційно-розвиткова робота направлена на формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв’язанням наступних завдань: 1) соціальна адаптація дітей; 2) корекція порушень розвитку; 3) загальний фізичний розвиток у відповідності з їх можливостями. Основні напрямки корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.

Освітній  процес здійснюється за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і

науки України.  На основі навчальної програми предмета  вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому

числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-

гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-3-х класах – 40 хвилин.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно

до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019-2020 н.р.

розпочинається 1-го вересня і закінчується не пізніше 1-го липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 02 вересня до 27 грудня;

ІІ семестр – з 13 січня до 29 травня.

Проведення навчальних екскурсій здійснюється протягом навчального року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

- осінні –  з 28 жовтня до 03листопада;

- зимові – з 27 грудня до 12 січня;

- весняні – з 24 березня до 30 березня.

 

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТІ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

 

Зміст програми передбачає формування у школярів з інтелектуальними порушеннями таких ключових компетентностей:

1) володіння державною мовою, що передбачає елементарні уміння та навички ( в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки , усвідомлення ролі мови  для спілкування та культурного самовираження);

2) можливість  спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальнич можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

3) математична компетентність, що передбачає застосування ( в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь і навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;

6) екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку спілкування, можливість  безпечного  використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальній адаптації та інтеграції в суспільство;

9) громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; формування навичок культури поведінки в соціумі;

11) основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.

Спільними для всіх ключових компетентностей  є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти, та співпрацювати з дорослими та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.

 

 ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

 

На підставі висновку діагностичного засідання ПМПК до закладу зараховуються дошкільнята та учні, які мають порушення інтелектуального розвитку у поєднанні з тяжкими вадами мовлення.

       Початкова освіта здобувається, як правило, з шести (семи) років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Вимоги до дітей з інтелектуальними порушеннями , котрі розпочинають навчання в початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Предметні компетентності для дітей з різним рівнем інтелектуальних порушень мають диференційований характер (для дітей з легким та помірним ступенем). Для дітей з помірним ступенем інтелектуального порушення зміст програми добирається індивідуально, у відповідності до пізнавальних можливостей.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження , розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

     Розподіл навчальних годин за темами , розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи пізнавальні здібності та можливості учнів з порушенням інтелектуального розвитку, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань та орієнтовних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

      Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Навчальні досягнення учнів  1-2-3-4 класів підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті : підтримати навчальний розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігти їх нашаруванню;аналізувати хід реалізації навчальної програми, ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях, здібностях.

 

 

 

 ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ,    ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

 

Освітні галузі 1, 2 класів  НУШ:

Мовно-літературна

Математична

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна

Технологічна

Мистецька

            Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова та літературне читання) ставить за мету формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішенню життєво важливих завдань. Водночас із розвитком основних видів мовленнєвої діяльності в початкових класах для дітей з інтелектуальними порушеннями розв’язуються і інші корекційно-розвивальні завдання, спрямовані на корекцію порушень пізнавальної діяльності (сприймання, уяви, пам’яті, уваги, мовлення й мислення), емоційно-вольової сфери, розвитку артикуляційної моторики та координації рухів та ін.

          Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому інтегрованому курсі «Навчання грамоти» виділено такі змістовні лінії: «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації», «Навчаємось читати», «Взаємодіємо письмово», «Навчаємось сприймати медіа».

      Математична галузь (математика) спрямована на те, щоб сформувати та розвинути в учнів соціально-адаптивні навички та життєву компетентність, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня їхніх адаптаційних можливостей та самостійності, а саме:  

- сформувати в учнів кількісні, просторові та часові уявлення;

- навчити виконувати арифметичні дії;

- ознайомити з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання;

- навчити застосовувати набуті знання й уміння під час роз’язування арифметичних  задач;

- сформувати вміння розв’язувати арифметичні задачі;

- креслити прямі лінії, відрізки, будувати прості геометричні фігури, розпізнавати їх властивості.

      Реалізація мети і завдань початкового курсу математики, з урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з інтелектуальними порушеннями,  здійснюється за такими змістовими лініями: «Дочислові уявлення та поняття», «Числа. Арифметичні дії з числами», «Арифметичні задачі», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

     Метою курсу  «Я досліджую світ» («Громадянська та історична», «Соціальна та здоров'язбережувальна», «Природнича» освітні галузі») є ознайомлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями з навколишнім світом у процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, що охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики , способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі. Вирішення завдань курсу забезпечується відповідними змістовними лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Освітня мета реалізується за допомогою наступних змістовних ліній:           

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина в суспільстві» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; громадянські права та обов’язки  як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

 «Людина і природа» (цілісність природи, взаємозв’язок предметів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).  Відповідно до корекційно-розвиткової мети , матеріал будується за такими змістовними напрямами:

- Сенсомоторний розвиток;

- Мовленнєвий розвиток;

- Пізнавальний розвиток;

- Особистісний розвиток.

 

       Технологічна галузь. Зміст освітньої галузі «Технології» для навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку реалізується через навчальний предмет «Трудове навчання». Метою «Трудового навчання» в початковій школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є формування і розвиток в межах пізнавальних можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм вирішувати предметно-практичні та побутові задачі, виконувати доступні види діяльності, пов’язані з найпоширенішими галузями народного господарства.

      Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Світ технологій», «Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва», «Основи конструювання», «Основи побуту».

     Основоположна роль у трудовому навчанні відводиться формуванню життєвої компетентності  учнів, яка розглядається як здатність застосовувати на практиці знання, досвід, суспільні цінності, базові навички комунікації і соціально-побутової адаптації, набуті у процесі навчання та комплексної реабілітації.

Мистецька освітня галузь (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини з інтелектуальними порушеннями, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-творча діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь  (Фізична культура). Основною метою навчального предмету «Фізична культура» є: формування умінь і навичок здорового способу життя,  гармонізація психофізичного розвитку та корекція його порушень, всебічний розвиток особистості, забезпечення оптимальної адаптації школярів до фізичних та соціальних умов довкілля. Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність», «Комунікативна діяльність».

 

          Освітні галузі 3 і 4 класів (для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного

          та тяжкого ступенів) :

Мови і література

Математика

Природознавство

Суспільствознавство

Здоров’я і фізична культура

Мистецтво

Технології

 

      Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у           навчальних планах реалізується через і предмет «Формування навичок читання та письма».

      Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Формування елементарних математичних уявлень».

      Освітні галузі «Природознавство», «Суспільствознавство» реалізується через предмети «Ознайомлення з навколишнім», «Соціально-побутове орієнтування».

     Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

    Освітня галузь «Технології» реалізується через предмет «Предметно-практична діяльність».

     Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується через предмет «Лікувальна фізична культура» (ЛФК) -3,4 кл. та предмет «Адаптивна фізична культура» у 1 та 2-Б .

         Повноцінність початкової освіти здобувачів освіти спеціального закладу загальної середньої  освіти для дітей з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частини навчального плану та корекційно- розвиткових занять.

 

Таблиця розподілу навчального часу між навчальними предметами у 2-А класі (для дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення) комунального закладу «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради  на 2019-2020 навчальний рік

Освітні галузі

Предмети

 Кількість годин

 на тиждень у класах

2-А

Мовно-літературна

Українська мова і літературне читання

7+1

Математична

Математика

4+1

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

 

 

Я досліджую світ

 

 

 

 

4

 

 

 

  Технологічна

Трудове навчання

2

Інформатична

Мистецька

 

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

 Усього:

22+2

Корекційно-розвиткові заняття

Розвиток мовлення

4

Лікувальна фізкультура

1

 Ритміка

1

Соціально-побутове орієнтування

2

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

 

-2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)

21

Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця розподілу навчального часу між навчальними предметами у 3, 4 класах (для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення) комунального закладу  «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради на 2019-2020 навчальний рік

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

       3

      4

Мова і література

Формування навичок читання і письма

4+1

4+1

Математика

Формування елементарних математичних уявлень

2+1

2+1

Природознавство  

Суспільствознавство  

Ознайомлення з навколишнім

2

2

Соціально-побутове орієнтування

4

4

Здоров’я і фізична культура

Лікувальна фізична культура (ЛФК)

2

2

Технології

Предметно-практична діяльність

4

4

Мистецтво

Розвиток  художньо -естетичних навичок

2

2

Разом:

 

20+2

20+2

Корекційно-розвиткові заняття

Ритміка

1

1

Логопедичні заняття

3

3

Психомоторний та сенсорний розвиток

3

3

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

-2

-2

Гранично допустиме навчальне навантаження        ( без корекційно - розвиткових занять)

22

22

Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових

29

29

 

 

 

 

Таблиця розподілу навчального часу між навчальними предмета  у 1, 2-Б класах (для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення) комунального закладу  «Ясининицький навчально-реабілітаційний центр» Рівненської обласної ради на 2019-2020 навчальний рік

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

       1

      2-Б

Мовно-літературна

Формування навичок читання і письма

4+1

4+1

Математична

Формування елементарних математичних уявлень

2+2

2+2

Природнича

Соціальна  і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Я досліджую світ

 

Соціально-побутове орієнтування

 3+1

 

2+1

3+1

 

2+2

Технологічна

Предметно-практичне навчання

2

2

Інформатична

Мистецька

Розвиток художньо естетичних навичок

2

2

Фізкультурна

Адаптивна фізична культура

3

3

Разом:

 

18+5

18+6

Корекційно-розвиткові заняття

Психомоторний та сенсорний розвиток

3

3

Логопедичні заняття

2

2

Ритміка

1

1

Альтернативна комунікація

2

2

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття

-5

-6

Гранично допустиме навчальне навантаження        ( без корекційно - розвиткових занять)

20

21

Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових

31

32

 

 

      Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізовувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

       Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

             ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

       Основними формами організації освітнього процесу  є:

різні типи уроку,

екскурсії,

       віртуальні подорожі, тощо.

     Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

      Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

 

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

 кадрове забезпечення освітньої діяльності;

 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

 матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

 якість проведення навчальних занять;

 моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань,   умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.